Лілія Гриневич: «Проводити реформи в освіті таким волюнтаристським чином, як робить нинішній міністр, не можна»

Лілія Гриневич: «Проводити реформи в освіті таким волюнтаристським чином, як робить нинішній міністр, не можна»

Різкі й абсолютно необгрунтовані висловлювання міністра освіти Дмитра Табачника на адресу США, зокрема щодо позиції посла Сполучених штатів в Україні щодо ЗНО, є неприпустимими, вважає координатор напрямку «Суспільство знань» в Уряді Змін, перший директор Українського центру оцінювання якості освіти Лілія Гриневич.

Нещодавно в інтерв'ю російському радіо Дмитро Табачник розповів про своє спілкування з послом США в Україні. Так, на думку міністра, своїми порадами в сфері освіти США має на меті перетворити Україну на країну третього світу. «Звинувачення на адресу США, висловлені міністром, який представляє державу Україна, неприпустимі й свідчать про наполегливе бажання скасувати зовнішнє незалежне оцінювання, упроваджене для оцінки якості освіти і прозорого вступу у вищі навчальні заклади», - переконана Лілія Гриневич.

За її словами, більшість експертів сходяться в тому, що це була одна з найуспішніших реформ, проведених за останні десять років у системі української освіти. Завдяки ЗНО діти, які мають хорошу підготовку, могли вступати до вузів без будь-яких хабарів і таким чином величезна кількість дітей, в яких раніше не було такої можливості, змогла реалізувати свої мрії про вступ до вузу.

«Зараз новий міністр робить усе для того, щоб применшити вагу ЗНО. І я, й інші експерти - ми неодноразово заявляли про те, що під час вступу до вузів, крім ЗНО, можуть бути враховані й інші чинники у вигляді додаткової інформації про абітурієнта - наприклад, середній бал атестата або перевірка окремих відповідностей, необхідних при навчанні на конкретній спеціальності, - розповіла Лілія Гриневич. - Такий підхід широко практикується в Європі і США. Проте при цьому «вага» ЗНО обов'язково має бути не менше 70-80% в сукупності. Нинішній же міністр вважає, що сьогодні для вступу цілком достатньо і третини сукупного результату ЗНО».Власне, цей момент і визначив лінію полеміки між міністром Табачником і тими, хто вважає, що таким чином ЗНО буде маргіналізовано, - додала вона.

Коментуючи нещодавню заяву Дмитра Табачника стосовно того, що для забезпечення освітніх потреб населення України достатньо 90 вищих навчальних закладів, замість наявних, за його словами, 900, Лілія Гриневич підкреслила, що проводити таким волюнтаристським чином реформи у сфері освіти не можна.

«Реформи мають бути еволюційними, вони мають забезпечувати університети, перш за все, простором і можливостями для розвитку. Лише тоді, коли в Україні буде цивілізований ринок послуг у сфері вищої освіти, коли люди - споживачі - будуть точно знати, в якому вузі вони зможуть дійсно здобути вищу якісну освіту, а який університет просто друкує диплом, станеться абсолютно природний, еволюційний відбір університетів. Ті вузи, які не надаватимуть якісних послуг, зникнуть самі, кращі - залишаться».

Для того, щоб цього досягти, необхідно, насамперед, займатися не централізованим регулюванням і лякати, які університети з ким об'єднають і скільки їх буде, а запропонувати дієвий механізм контролю якості вищої освіти. Такого механізму сьогодні, на жаль, не запропоновано. «Я наведу приклад: сьогодні майже кожен університет пропонує юридичну освіту і має свій юридичний факультет. І якщо в кожному з них провести популярний в Європі і США кваліфікаційний зовнішній іспит для юриста, відразу стане зрозуміло, в яких вузах готують по-справжньому хороших юристів, а в яких ні» - зазначила координатор напрямку «Суспільство знань».

«Таким чином, я категорично проти тих методів щодо централізації управління сферою вищої освіти і фактичного регулювання його ручним чином, які пропонує сьогодні міністерство освіти. Це стосується як розподілу державного замовлення, так і планування реформ про закриття університетів за вказівками «зверху», - заявила вона.

Нагадаємо, нещодавно в інтерв'ю російському радіо міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник розповів про своє спілкування з послом США в Україні. Так, на думку міністра, поради американського посла, що стосуються сфери освіти, зокрема щодо необхідності ЗНО, спрямовані на перетворення України на країну третього світу.

«Я виступаю за те, щоб під час вступу до університету враховувалися три чинники. Перший чинник - це ЄДІ (єдиний державний іспит), або ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання) по-нашому. Другий чинник - це накопичувальний бал атестата. І третій - це бал університету. І ось коли американські порадники весь час нам говорять, що університет потрібно усунути від цього... У мене практично кожного місяця буває американський посол. Він дуже збуджений, оберений тим, що Україна намагається вийти на світовий досвід вступу до університету», - сказав Табачник.

Відповідаючи на запитання, чому посол США такий обурений, міністр сказав: «Тому що, напевно, хотілося, аби ми якнайшвидше відкочувалися до сірого третього світу, до рівня дебілізму екваторіальних країн». «Я йому кажу, що в Америці з декількох тисяч університетів немає жодного - Прінстон, Йель, Гарвард, Джорджтаун, - де б університет був усунений від відбору абітурієнтів. Чому ж ви, пане посол, намагаєтеся дебілізувати український, російський, білоруський et cetera університет? Вони теж повинні мати право», - підкреслив він. Табачник зазначив, що американський посол повторює зважені дипломатичні інструкції про те, що тестування - це дуже прозора дорога, яка ліквідовує корупцію.

«На що я йому відповідаю, що якби в наші вузи поступали за рекомендаційними листами сенаторів і конгресменів, як у США, то я думаю, що я б не вижив навіть в броньованому автомобілі. Уявляєте, узяв два листи у депутатів Верховної Ради - і поступив у Київський університет, узяв три листи - і поступив у Київський інститут міжнародних відносин. Не звинувачуватимемо американського посла, він працює, як уміє. Мова про інше. Про те, що наші університети, російські університети мають бути повноправними гравцями на світовому ринку освіти», - сказав він. Міністр підкреслив, що у всьому світі під час вступу до вузу враховуються три чинники: тестування в будь-якій формі, накопичувальний результат по середній школі, бал університету.

«Світовим параметрам відповідає показник, коли один успішний університет відповідає 500-800 тисячам жителів країни. Тобто, якщо в Україні живуть близько 48 мільйонів людей, значить, нам було б достатньо близько 90 вищих навчальних закладів», - сказав міністр, підкресливши, що мати в Україні кількість вузів «близько 900» - явище надмірне. Міністр також повідомив, що нова редакція закону про вищу освіту, який вже пройшов прилюдне обговорення в 600 навчальних закладах, буде представлена на розгляд Кабінету Міністрів на початку червня.

За матеріалами ForUm

Bookmark Facebook JJ vkontakte twitter